КАСКАД ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ

КАСКАД ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

Періодично в засобах масової інформації підіймається питання щодо спуску дніпровських водосховищ. Окремі з них стверджують, що Дніпро зарегульована ріка, яка поступово перетворюється на болото. Вони стверджують, щоб спасти річку – треба спустити водосховища, кажуть, що це дуже складно зробити, але над цим треба працювати, розробляти план дій і прораховувати варіанти, бо іншої альтернативи нема.

Коментує цю точку зору директор Українського науково-дослідницького інституту водогосподарсько-екологічних проблем академік НААН, доктор технічних наук, професор Яцик Анатолій Васильович.

Перш за все хочу зауважити, що проблема, яку Ви підіймаєте носить масштабне значення і зачіпає інтереси до 35 млн. громадян нашої держави (що становить понад 70 % населення України), які проживають в басейні головної водної артерії держави – Дніпра. Після зарегулювання стоку водосховищами, в його басейні склалася інфраструктура із 70 % промислового і аграрного потенціалу країни. А через це проблеми дніпровських водосховищ потрібно розглядати спокійно, без емоцій, на професійному рівні, базуючись на фактах і розрахунках, а не на домислах.

Більш детально ця проблема висвітлена в брошурі «До питання щодо спуску Київського водосховища» – А.В. Яцик, Є.О. Яковлєв, В.О. Осадчук; За ред. А.В. Яцика. – К.: Оріяни, 2002. – 57 с.

У брошурі розглянуто питання, пов’язані з історією господарського освоєння головної водної артерії України – Дніпра, басейн якого є історичним підґрунтям українського етносу. Наведено матеріали щодо екологічної оцінки екосистеми річки, які включають і радіоекологічну ситуацію в поверхневій і підземній гідросфері, враховуючи, що в басейні Дніпра сформувалися західний і південний «сліди» забруднення (> 120 тис.км2) та розташовані десять з 13 блоків АЕС. Проаналізовано позитивні і негативні наслідки створення Київського водосховища, а також можливого його спуску. Запропоновано шляхи поліпшення екологічного стану водосховищ Дніпровського каскаду, які є єдиною господарською та водно-екологічною системою. Природні, насамперед водні, ресурси Дніпра тривалий час слугували людині, як базис розвитку економіки. Але настав час і людям допомогти Дніпру. При цьому переходити на новий екологічний стан слід обережно, користуючись принципом «не нашкодь!».

  • Щоб зрозуміти коли народилася ідея створення дніпровських водосховищ коротко приведу історію освоєння Дніпра.

В історії дослідження Дніпра розрізняють кілька періодів. Початковий період – це період збору, нагромадження відомостей, які були зібрані в “Книге Большому Чертежу” (1627 р.).

Перші роботи щодо розчистки порогів були виконані у 1803-1805 рр. на Ненаситецькому порозі. В 1833 та 1843-1853 рр. були проведені роботи по будівництву 16 шлюзів на обхідних каналах уздовж порогів, які дали змогу подовжити сплавну навігацію на 1,5-2 місяці, а в деякі роки – і все літо. Лише в 1905р. в проекті шлюзування з’явилася ідея використання енергії річки.

З освоєнням земель півдня України дедалі чіткіше почали висловлюватися думки про необхідність зрошення посушливих земель для більш інтенсивного розвитку сільського господарства. Проекти почали з’являтися одним за одним (1908, 1914, 1915 рр. та інші).

Масові проектні і будівельні роботи на Дніпрі розпочалися в 1928 р. з початком спорудження Дніпровської гідроелектростанції, а за нею і цілого ряду гідровузлів. Ця праця багатотисячного колективу проектантів і будівельників практично завершилася в 1980 р. За цей час річку від кордону з Республікою Білорусь до Каховки було перетворено в ланцюг водосховищ.

Зі створенням каскаду дніпровських водосховищ було розв’язано проблеми безперебійного забезпечення водою населення, промисловості та сільського господарства, збільшення об’ємів водоспоживання і більш рівномірного його розподілу протягом року, забезпечено роботу гідроелектричних, теплових та атомних станцій, водного транспорту, рекреаційного господарства, захисту долини річки від катастрофічних повеней тощо.

  • Будівництво таких грандіозних споруд, як каскад дніпровських водосховищ з об’ємом зарегульованого стоку 43,69 млрд. м3 і корисним в 18,58 млрд. м3 звичайно приводить до порушень екологічної рівноваги і вони були у нашому випадку, і значні.

Будь-яке втручання приводить до порушення встановленої природно-екологічної рівноваги. Завдання вчених, інженерів, будівельників мінімізувати негативні наслідки від реалізації проекту. Не вдаючись у філософію цього питання висловлю свою думку. Людське суспільство з своїм розвитком значно збільшило потреби в енергоносіях, природних ресурсах, підвищило рівень культури споживання, що пов’язане із різким збільшенням обсягів відходів, викидів і скидів. Світ вже давно почав працювати над розробкою і впровадженням мало- і безвідходних технологій. Ми ж пішли шляхом нарощування виробництв, до кінця вибираючи екологічну нішу у природи, у своїх дітей та внуків, і сьогодні стоїмо на порозі екологічної кризи по всіх показниках, а особливо у водогосподарській її складовій.

До попереджень вчених не завжди прислухались, та й зараз, ті хто безпосередньо мають займатись вирішенням водогосподарсько-екологічних проблем, поки-що займають споглядацьку позицію. А водні ресурси України майже загублені.

Створення водосховищ на Дніпрі привело до затоплення значних площ земель, зміни гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів річки, а також інженерно-геологічних умов прибережних зон, структурно-функціональним перетворенням екосистеми з річкової на озерно-річкову з відповідним сповільненням водообміну і самоочищення вод, значними втратами води на випаровування та інфільтрацію. Всього дніпровськими водосховищами затоплено 709,9 тис.га земель.

  • В невеликій інформації охопити проблему дніпровських водосховищ практично неможливо. Щоб у читача склалося враження про ці грандіозні гідротехнічні споруди наведу характеристику однієї з них, наприклад Київського гідротехнічного комплексу, куди входять водосховище, гребля ГЕС, ГАЕС, напірна земляна дамба.

Київське водосховище є верхнім у Дніпровському каскаді і третім по об’єму зарегульованого стоку. Спорудження гідровузла розпочалося в 1960 р., а в 1968 р. вже запрацювали всі двадцять гідроагрегатів ГЕС.

Щоб краще зрозуміти з якою грандіозною спорудою ми маємо справу приведу її основні параметри: Київське водосховище має об’єм зарегульованого стоку 3,73 млрд. м3, водним дзеркалом з площею 92,2 тис.га, з довжиною 110 км, максимальною шириною – 12 км і максимальною глибиною 14,5 м. Довжина берегів водосховища 508 км. Проектні витрати води двадцяти гідроагрегатів ГЕС становлять 5 460 м3/с.

Будівля гідровузла другого класу капітальності розрахована на витрату води повторюваності раз на сто років, яка становить 16,6 тис.м3/с. Найбільші витрати води за період роботи гідровузла спостерігалась навесні 1970 р. і становили 10,7 тис.м3/с. Тоді із 20 водоскидних отворів було відкрито 19. Встановлені потужності Київської ГЕС і ГАЕС складають біля 436 тис.кВт.

Слід зауважити, що при роботі ГЕС і ГАЕС не так важливий сумарний виробіток електроенергії, як можливість за дуже короткий проміжок часу різко збільшити потужність енергосистеми та оптимізувати її технологічні показники і стійкість роботи. Це дозволяє зробити лише гідроенергетика.

Київське водосховище, як і весь каскад дніпровських водосховищ, крім боротьби з великими водопіллям та паводками і зменшенням збитків від нього, використовується з метою забезпечення наших громадян і галузей економіки водою.

  • Як можна оцінити екологічний стан водних ресурсів Дніпра?

Господарський комплекс в басейні протягом десятиліть розвивався у напрямі зростання водокористування без урахування економічних і екологічних наслідків для України. Водою із басейну Дніпра сьогодні забезпечується 2/3 території країни, у тому числі біля 35 млн.чол, 50 великих міст і промислових центрів, понад 10 тис. підприємств, 50 великих зрошувальних систем і 4 АЕС. В результаті склалася вкрай деформована галузева і територіальна інфраструктура промисловості, в якій переважають базові галузі паливно-енергетичного, металургійного, оборонного комплексів та важкого машинобудування, що призвело до гіпертрофічного розвитку великих промислових центрів Придніпров’я, великих міст і агломерацій.

Значний обсяг промислового виробництва з переважанням “брудних” галузей (металургійна, хімічна, вугільна), найбільші енергетичні об’єкти та масиви зрошувальних земель сконцентровані в басейні Дніпра, де місцеві водні ресурси значно менші від потреб у них. Внаслідок цього в більшості економічних районів склалася передкризова та кризова водогосподарсько-екологічна ситуація, коли самовідновлювальна здатність Дніпра і багатьох річок басейну вже не забезпечує відновлення порушеної екологічної рівноваги.

В останні роки забір води з Дніпра і річок його басейну значно зменшився, однак через втрату відновлюваної здатності та погіршення технологічних характеристик більшості водоочисних споруд якість дніпровської води помітно не покращилася.

Одночасно з цим збільшилася концентрація забруднюючих речовин в системах водовідведення.

Існуючі технології очищення води для питного призначення передбачають використання хлору, а він вступаючи в реакції з органічними речовинами, утворює при цьому велику кількість токсичних канцерогенних хлорорганічних сполук. Така питна вода є однією з причин збільшення кількості захворювань на рак, виразку шлунка, органів дихання, серцево-судинні хвороби тощо.

  • На прикладі спуску одного із дніпровських водосховищ, наприклад, Київського, приведу можливий вплив на екологічну ситуацію в басейні Дніпра, і в Україні в цілому.

Київське водосховище є верхнім на дніпровському каскаді. Воно першим прийняло на себе удар чорнобильської аварії.

За даними радіаційного моніторингу всього у Дніпровський каскад водосховищ з аерозольним випаданням і річковим припливом надійшло не менше 6000 Кі цезію-137 і 5000 Кі стронцію-90. Екосистеми затримали біля 99 % цезію-137 і 70 % стронцію-90. Основна частина (до 70 %) затриманих радіонуклідів депонована у донних відкладах Київського водосховища.

Якщо спустити тільки одне Київське водосховище концентрація забруднення на каскаді збільшиться у десятки і сотні разів. Зараз радіонукліди сорбовані мінеральними й органічними компонентами ґрунтів і тому істотної небезпеки не становлять. На сучасний режим радіаційного забруднення в Київському водосховищі впливають головним чином надходження радіонуклідів із річковим стоком Прип’яті та верхнього Дніпра під час повені і паводків, де вони переважно і акумулюються. При спуску водосховища більшість депонованих на дні радіонуклідів перейде у водні маси і забруднить усі інші водосховища, а це означає, що біля 35 млн. громадян України вживатимуть отруєну радіонуклідами воду, адже поки що не існує технологій очищення води від розчинених радіоактивних речовин ні хімічним, ні фізичним шляхом. Мул, який містить депоновані радіонукліди при висиханні буде розвіяний в атмосфері, і тоді радіоактивному забрудненню будуть піддані великі території України і всього європейського континенту.

Побутує думка, що радіоактивний мул можна брикетувати і захоронити. Пропоноване брикетування в теоретичному і практичному аспектах не має реальної основи і якщо воно було б можливе, не витримає ніяка економіка, оскільки в нашому випадку необхідно брикетувати 90 млн.м3. Орієнтовно це становитиме понад 300 тис. залізничних вагонів. А крім цього, необхідно брикети десь захоронити за умов достатньої захищеності та ізольованості.

  • Приведу в концентрованому вигляді позитивні і негативні наслідки створення та можливого спуску одного із шести водосховищ Київського.

Підходячи до проблеми спуску Київського водосховища без емоцій, певного популізму, базуючись на громадянській позиції та сучасних інженерно-екологічних досягненнях викладу своє бачення проблеми: “Спускати чи не спускати дніпровські водосховища? І що за цим стоїть”.

1. Де взяти до 3,98 млн. кВт потужностей, щоб компенсувати втрати дніпровських ГЕС та ГАЕС, а також обов’язкове зменшення виробітку електроенергії на ГЕС? Компенсація до 10 млрд. кВт.год/рік електроенергії, що постачають вони в енергосистему України, наприклад, ТЕС потребуватимуть понад 255 тис.т умовного палива.

2. Де взяти технологію і величезні кошти на утилізацію десятків мільйонів метрів кубічних радіоактивного мулу з дніпровських водосховищ? Де в Україні має бути цей новий саркофаг? І чи на часі ця проблема для економіки України?

3. Як запобігти новому обов’язковому спалаху радіоактивного забруднення на каскаді дніпровських водосховищ, воду яких споживає 35 млн. громадян України?

4. Як будемо захищати понижені території в басейні Дніпра на випадок формування високих паводків і повеней верхнього Дніпра, Десни, Прип’яті, а також активізації екзогенних геологічних процесів?

5. Відновлення ландшафтної системи колись затоплених дніпровськими водосховищами територій триватиме десятки років, а цьому передуватиме екологічні катастрофи, які сформуються в ложі водосховищ і на значних прилеглих територіях.

6. Каскад дніпровських водосховищ дійсно потребує уваги з погляду безпечної експлуатації ГЕС, підвищення ефективності роботи всіх 93 основних гідроагрегатів за рахунок їх заміни чи реконструкції, збільшення інженерної надійності гідроспоруд, реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, чіткого дотримання Правил експлуатації каскаду дніпровських водосховищ. На нашу думку, слід повернутись до корегування та впровадження в експлуатаційну практику каскаду дніпровських водосховищ розробленої у 80-і роки автоматизованої системи управління (АСУ-Б Дніпра), щоб не допускати ручного втручання в управління водними ресурсами дніпровських водосховищ.

7. Спуск дніпровських водосховищ поставить під загрозу водопостачання населених пунктів, промисловості, агропромислового комплексу України насамперед через надзвичайну забрудненість води внаслідок порушення донних відкладів. Через деякий час до Київського та всіх дніпровських водозаборів почнуть надходити радіоактивно забруднені ґрунтові води із Чорнобильської зони відчуження, які зараз підперті водами Київського водосховища.

8. Стратегічним ресурсом у всьому світі вважають підземні води і ставлення до них особливе. Аналіз результатів проведених досліджень показав, що існують шляхи швидкої вертикальної міграції радіонуклідів у масиви шаруватих водоносних і малопроникних порід на великі глибини. Отже, необхідно зосередити увагу на запобіганні забруднення глибоких водоносних горизонтів, оскільки їх очищення в природних умовах відбувається дуже повільно (сотні тисяч років та й не всі закони підземної гідросфери поки що ми знаємо!).

  • Значну надію у вирішенні водогосподарсько-екологічних проблем України я покладав на міжнародну екологічну співпрацю та виконання державних та міжнародних програми щодо поліпшення водогосподарсько-екологічного стану в басейні Дніпра.

Велика робота для поліпшення екологічного стану басейну Дніпра проведена в межах українсько-канадської програми управління навколишнім середовищем в цьому басейні. Завдяки їй була розроблена Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, програма законодавчо-правового та науково-технічного забезпечення її реалізації. Діяльність національного комітету управління програмою була прозорою і відкритою починаючи з розгляду тендерних пропозицій і до затвердження 73 закінчених проектів. Це приклад надійного і ефективного міжнародного співробітництва, який ще потребує вивчення та поширення.

Чого не можна сказати про теперішню міжнародну Програму ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра. Формування напрямків і завдань якої здійснювались без врахування напрацювань вітчизняних наукових закладів, давно сформованих пріоритетних ключових проблем для вирішення. А відтак і результати будуть гідні поставленим завданням.

І на сам кінець. Незважаючи на обмеженість водних ресурсів, в Україні їх достатньо для забезпечення гарантованого питного водопостачання і життєдіяльності галузей економіки при їх раціональному використанні, впровадженні водозберігаючих технологій, зміні світогляду, світосприймання, бережливому ставленні до природи та її ресурсів.

Якщо наші попередники й припустилися певних помилок із створенням каскаду дніпровських водосховищ, то ми не повинні знову піддавати природу стресу, спускаючи їх. На наш погляд, вплив можливих факторів, які проявляться при спуску водосховищ, спричинять початок довгострокового екологічного лиха для народу та економіки України.

Навіть при спуску одного дніпровського водосховища зросте навантаження на інші водосховища Дніпровського каскаду, наслідки якого у водно-екологічному та економічному аспектах передбачити надто важко. Можливо, якщо з часом з’являться нові технології утилізації радіоактивних відходів, ми навчимося раціональніше використовувати енергоресурси, дійде черга і до дніпровських водосховищ.

Будь-яке втручання в Природу має бути обережним і добре обміркованим.

Одним словом, якщо строго дотримуватись Правил експлуатації дніпровських водосховищ, виконати в повному обсязі Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води з дотриманням Стратегії реформування водного господарства України для збалансованого екологобезпечного використання та збереження водних ресурсів, Концепції впорядкування використання та охорони водних ресурсів у заплаві р.Дніпро від гирла р.Десна до гирла р.Стугна Україна стане прикладом для навколишнього світу відновлення природно-екологічної рівноваги у водних екосистемах, турботи держави про своїх громадян в частині забезпечення їх чистою питною водою.

Останнім часом ті що мали забезпечити виконання національних водних програм, ефективність виконання міжнародних програм, зробивши дуже мало в цьому напрямку починають ініціювати розробку нових програм створюючи видимість активної діяльності. Не підвівши підсумків виконання попередніх.

Водогосподарсько-екологічна ситуація в Україні вимагає жорсткого контролю зі сторони Президентської адміністрації, яку має виконувати її дорадчий орган – Національна комісія з водних проблем при Президентові України, час і ситуація в цій галузі економіки вимагають цього.

Відношення до води є мірилом цивілізованості, культури і рівня розвитку громадян держави.

Здоров’я нашим читачам з ранньої роси і чистої води.

<< Назад

Яндекс.Метрика
сайт создан компанией цена создание сайта