Подвійні ризики: нестача і зараження

Зміна клімату найбільше вплине на екосистеми саме через воду

Подвійні ризики: нестача і зараженняЕксперти вважають, що зміна клімату на Землі насамперед позначиться не тільки на кількості, а й на якості води в Європі та в цілому світі. Є ризик забруднення й систем водопостачання. До того ж екстремальна кількість опадів та й посухи можуть збільшити загальну кількість бактерій у прісній воді, що призведе до спалаху хвороб. Тому людство має думати над тим, як, з одного боку, зберегти водні ресурси, як їх очищати, а з другого — як уберегтися від інфікування, тобто йдеться про превентивні заходи. Про вплив зміни клімату на водні ресурси «День» розмовляє з академіком Національної академії аграрних наук України, директором Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем, завідувачем кафедри водогосподарської екології Національного університету водного господарства та природокористування, доктором технічних наук, професором Анатолієм ЯЦИКОМ.

— Нікого не потрібно переконувати, що якісна питна вода — це надзвичайне багатство. З її якістю пов’язано стан здоров’я людей, екологічно безпечне харчування, вирішення проблем медичного і соціального добробуту, економічний розвиток. Наша країна, на жаль, належить до найзабрудненіших країн Європи. Під цим оглядом вода — не виняток.

— На жаль, так. І не лише серед європейських країн. Концентрація забруднення на 1 квадратний кілометр площі в Україні в 6,5 разу більша, ніж у США, і в 3,2 разу більша, ніж у ЄС. Якість води у більшості водойм і річок України відносять до третього-п’ятого класів, а воду для питних потреб можна забирати з водоймищ, де вона відповідає першому-другому класові якості.

У зв’язку з обмеженістю водних ресурсів та їхнім територіальним розподілом для забезпечення населення і галузей економіки в Україні побудовано понад 30 тисяч ставків і 1,16 тисячі водосховищ. Регулювання стоку більшості річок сягнуло (а часто й перевищило) верхньої екологічно і економічно обѓрунтованої допустимої межі. Це різко зменшило, а подекуди й зруйнувало самоочисну і самовідновлювальну спроможність таких річок. Найбільшими забруднювачами наших водоймищ є насамперед отрутохімікати, нафтопродукти, солі важких металів, феноли, біогенні речовини. Структура забруднення поверхневих вод у галузях економіки така: промисловість — 60—65%; сільське господарство — 16—20%; комунальне господарство — 18—20%; різні розсіяні джерела забруднення — приблизно 1%. Стійкому забрудненню води сприяє й висока сільськогосподарська освоєність земель довкола водойм (72—84%) та їх розораність, яка в південних районах іноді сягає 90—98%. Усе це призвело до того, що знищено чи майже знищено самоочисну здатність поверхневих вод. Її відновлення — надзвичайно складний процес.

Окрім того, треба враховувати, що процеси забруднення води, повітря, деградація ґрунтів відбуваються на тлі глобального потепління, яке особливо відчутне останніми п’ятдесятьма роками. Наслідки глобальних кліматичних змін охоплюють багато факторів, і одним із найголовніших є вода.

— Як кліматичні зміни впливають на водні ресурси?

— Як відомо, основною причиною глобального потепління вважають вплив так званих парникових газів, передусім вуглекислого газу. Через це відбулося значне скорочення льодяного покриву океану в Північній півкулі; підвищується глобальний середній рівень Світового океану, збільшилася кількість тропічних штормів, інших екстремальних погодних явищ, зросла кількість опадів у високих широтах.

Учені наголошують і на тенденції підвищення літньої посушливості в середньоконтинентальних районах, що означає вищий ризик засух. Згідно з прогнозами Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК)Є, у Європі до 2020 року очікується збільшення небезпеки високих паводків (причому, найвірогідніше, спричинених таненням снігу), які зміщуватимуться з весни на зиму. Одночасно передбачають зменшення річного стоку на Півдні Європи на 23% і його збільшення на 15% у Північній Європі. До 70-х років XXI століття підвищиться кількість посух в Західній та Південній Європі і відбудеться збільшення кількості великих паводків у Північній Європі. Прогнозують, що ті посухи, які сьогодні можливі раз на 100 років, повторюватимуться що 10 років і навіть частіше в деяких частинах Іспанії, Португалії, Франції, у басейні Вісли в Польщі і західній Туреччині. Те саме і з паводками: наразі можливі раз на 100 років, вони почастішають у Північній та Північно-Східній Європі, у деяких країнах атлантичного узбережжя Південної Європи .

Зміна стану водних ресурсів позначиться і на біорізноманітті. Багато систем, таких як вічна мерзлота в Арктиці і недовговічні водні екосистеми в Середземномор’ї, очевидно, зникнуть. Зникнення вічної мерзлоти в Арктиці, ймовірно, спричинить скорочення деяких типів водно-болотних угідь. Підвищиться ризик цвітіння води в озерах через розмноження водоростей та посилене зростання токсичних ціанобактерій. Більш високі температури, очевидно, призведуть до збільшення видового різноманіття в одних екосистемах і зменшення в других. Потепління є особливою проблемою для острівних частин держав, де ріки змінюють течію, хід русла. Зміна клімату найбільше вплине на суспільство та екосистеми саме через воду — її неочікуваний надлишок в одних місцях та нестачу в других. На жаль, ми погано підготовлені до такого розвитку подій. Свіжісінький приклад: за повідомленням УНІАН, паводок у Таїланді спричинив світовий дефіцит жорстких дисків. Нестача вологи на українських полях цієї осені згубно вплине на врожайність наступного року.

— Тож які зміни відбуваються в межах України?

— За даними тривалих спостережень, розпочатих наприкінці ХІХ століття, на території України і Білорусі спостерігається стійка тенденція до зростання середньої річної температури повітря. Підвищення температури повітря більше на півночі і менше на півдні, більше взимку і менше — інших пір року. Кількість опадів на півночі й заході має тенденцію до невеликого зменшення, а на півдні і сході — до збільшення. Очевидним є також збільшення вологості повітря, зменшення швидкості вітру, зменшення випаровування з водної поверхні, багаторічні зміни середньої річної температури повітря, річної кількості опадів, середньої за травень-вересень вологості повітря і середнього річного стоку. Всі ці зміни впливають на характеристики річкового стоку. Так, стік великих річок України, за винятком Дністра, має тенденцію до збільшення, а в розподілі стоку протягом року — до зменшення витрат весняної повені, до вирівнювання внутрішньорічного розподілу.

Серед багатьох варіантів зміни кліматичних показників для України найбільш імовірним є зміщення природних зон на північ при одночасному деякому збільшенні (через зміни режиму опадів) річкового стоку. Однак збільшиться і кількість різного роду екстремальних явищ, пов’язаних із водою: злив, паводків, засух тощо.

Термічний і водний режими планети, що змінюються, потребуватимуть істотної перебудови економічної структури, зокрема сільськогосподарського виробництва, методів боротьби зі шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, збирання і зберігання сільськогосподарської продукції. Адаптація водних ресурсів передбачає зміну попиту на них, розподілу і використання цих ресурсів.

— Водний фактор в екобезпечному збалансованому розвитку України своєю значущістю виходить на перше місце. Інакше кажучи, гарантування екологічної безпеки України, її збалансований розвиток насамперед залежать від стану водних ресурсів. Якими є, на вашу думку, засоби, щоб досягти цього?

— Насамперед треба вдосконалити систему управління водними ресурсами й відповідну законодавчо-правову і нормативну базу. Крім запровадження басейного принципу управління водними ресурсами, потрібно розробити систему інтегрованого управління водними об’єктами, тобто басейнами річок, озер, інших водойм. Це має формувати величину, режим, якість води у водному об’єкті шляхом управління тими процесами, які впливають на ці показники. Найважливіше — раціональне, екологічно безпечне використання води, запобігання забрудненню. За наявної системи управління всю увагу спрямовано на боротьбу з наслідками забруднення, на пошук нових ресурсів чистої води. Результати такого управління неважко побачити: після майже повного використання поверхневих вод чи їхнього забруднення аналогічні процеси почалися і з підземними водами, особливо в районах великих міст. На території України майже скрізь забруднено ѓрунтові води залишками мінеральних добрив, важких металів, пестицидів, нафтопродуктів. В індустріальних районах і великих містах спостерігається забруднення і глибших горизонтів активного водообміну. Це надзвичайно тривожить, тому що чиста питна вода залишилася тільки в глибоких горизонтах. Нам усім треба зрозуміти, що основним обмежувальним чинником в екобезпечному збалансованому розвитку України, у формуванні здоров’я населення на тлі зміни клімату буде саме водний чинник.

Для екобезпечного збалансованого розвитку країни фахівці, зокрема УНДІ водогосподарсько-екологічних проблем, розробили організаційно-правові заходи в галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів. Це, зокрема: негайне формування правового і юридичного забезпечення водоохоронної діяльності; удосконалення системи економічного, адміністративного та технічного регулювання водопостачання; запровадження такої системи платного водокористування, порушення якої було б економічно невигідним; дальше розроблення й удосконалення методів контролю і оцінки стану водних об’єктів та антропогенного навантаження; інтенсифікація дослідних робіт з нових способів очищення промислових і господарсько-побутових стічних вод, технологій збирання окремих забруднювальних речовин та утилізації цих речовин; розвиток поновлювальної енергетики, управління землекористуванням, запобігання вирубуванню лісів, утилізація твердих відходів тощо.

Ці заходи разом з упровадженням новітніх водо- і енергоємних технологій в усі галузі економіки України допоможуть убезпечити нашу водну сферу. Треба, щоб усі розуміли: чиста вода — це те, чого нічим не замінити, це основа життя.

<< Назад

Яндекс.Метрика
сайт создан компанией цена создание сайта